Ты заходи, если что...
Результаты саммита НАТО. По пунктам
Отсюда: NV (c) nv.ua/ukr/world/geopolitics/rezultati-samitu-na...
1. Україні більше не потрібно виконувати План дій щодо членства в НАТО
Це одне з головних рішень, зафіксованих у підсумковому комюніке саміту НАТО у Вільнюсі. Альянс визнав, що шлях України до інтеграції в НАТО «вийшов за межі необхідності Плану дій щодо членства» (ПДЧ), про який йшлося з 2008 року. Тож в майбутньому Україна зможе стати членом НАТО без виконання ПДЧ, а після офіційного запрошення до членства в Альянсі. Єнс Столтенберг наголосив, що шлях України в НАТО, таким чином, скоротився з двох кроків до одного, однак голова МЗС України Дмитро Кулеба визнав, що цей шлях «став коротшим, але не став швидшим».
читать дальше2. Альянс бачить Україну в НАТО, але не уточнив ані умов, ані термінів запрошення і вступу
Найбільш суперечливий для України підсумок саміту також закріплено у фінальному комюніке — це фраза про те, що Київ отримає запрошення стати членом НАТО лише тоді, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Що це за умови — Україні поки невідомо, заявив голова МЗС Дмитро Кулеба. «От в цьому і проблема. Тобто коли будуть виконані умови? Що за умови? Ким вони мають бути сформульовані? Які вони? […] Будемо працювати з союзниками для того, щоб воно все не завмерло на місці, а ми рухалися вперед», — зазначив міністр в розмові з Радіо Свобода. Володимир Зеленський дав зрозуміти, що йдеться про час після завершення війни: «Україна буде членом НАТО коли дійсно відповідні будуть умови. Я розумію під цим, що тоді, коли буде безпечно на нашій землі». За підсумками саміту Зеленський також наголосив: «Україну точно запросять в НАТО, і Україна точно стане членом Альянсу. Жодної іншої думки я сьогодні не чув». Генсек НАТО Єнс Столтенберг додав, що мова йде такод про умови, частково закладені в статті 10 у Вашингтонському договорі НАТО. «І звісно члени Альянсу мають оцінити, чи повністю виконані умови», — сказав генсек.
poster
3. Створено Раду Україна-НАТО, в межах саміту відбулося її перше засідання
Це орган, який формально є вищим за рівнем, ніж Комісія Україна-НАТО, яка вже існувала до цього. В НАТО бачать Раду Україна-НАТО як «новий спільний орган, у якому союзники та Україна засідають як рівноправні члени для просування політичного діалогу, участі, співробітництва та євроатлантичних прагнень України до членства в НАТО». «Він передбачатиме спільні консультації, ухвалення рішень і дій, а також слугуватиме механізмом кризових консультацій між НАТО та Україною», — йдеться в комюніке саміту. Єнс Столтенберг пояснив, що Рада може збиратися на рівні голів держав, міністрів оборони або голів МЗС, при цьому Україна бере участь у ній на рівних з іншими країнами НАТО. Володимир Зеленський заявив, що Рада має стати «інструментом інтеграції, а не просто партнерства». Прем'єр-міністр Естонія Кая Каллас зазначила, що орган також діятиме за аналогію до 4-ї статті Статуту НАТО, яка передбачає можливість скликання кризових консультацій за ініціативою будь-якої з країн Альянсу, у цьому випадку — на потребу України.
4. Країни G7 задекларували обіцянку про майбутні гарантії безпеки Україні в рамковій угоді-декларації
Лідери країн Великої сімки (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) погодили декларацію про гарантії безпеки для України. Долучитися до неї згодом зможе будь-яка країна. Таку готовність вже висловили країни Північної Європи — Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Підписанти визнали «стратегічною метою» створення такої «вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів», яка була б здатна «захистити себе та стримати майбутню агресію».
Країни G7 також пообіцяли пізніше оформити з Україною конкретні двосторонні довгострокові зобов’язання і домовленості у сфері безпеки, які будуть юридично оформлені і спрямовані на три основних напрямки:
1) Забезпечення стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому.
2) Зміцнення економічної стабільності та стійкості України «з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку».
3) Надання технічної та фінансової підтримки для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією.
При цьому перший з цих напрямків, тобто посилення ЗСУ, має включати такі гарантії у двосторонніх угодах:
- допомогу у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності [ЗСУ] з євроатлантичними партнерами;
- підтримку подальшого розвитку оборонно-промислової бази України;
- тренування та навчання українських збройних сил;
- обмін розвідданими та співробітництво;
- підтримку ініціатив з кіберзахисту, безпеки та стійкості, в тому числі для протидії гібридним загрозам.
Також у декларації йдеться про те, що в разі нового майбутнього збройного нападу з боку Росії підписанти негайно проведуть «консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків», а також зобов’язуються «надати Україні швидку та сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку на суші, морі та в повітрі, а також економічну допомогу, накласти на Росію економічні та інші витрати». Також країни G7 зобов’язалися докладати зусиль для притягнення Росії до відповідальності за поточну війну.
Зі свого боку Україна зобов’язується:
- робити «позитивний внесок у безпеку партнерів та посилювати заходи прозорості та підзвітності щодо партнерської допомоги»;
- продовжувати реалізацію реформ (правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління);
- просувати оборонні реформи і модернізацію.
За словами глави ОП Андрія Єрмака, такі гарантії після підписання двосторонніх угод діятимуть до вступу України в НАТО.
5. Україна уклала нові двосторонні оборонні угоди, було оголошено про нові пакети допомоги від низки країн
Серед них:
- Канада — новий пакет допомоги на 400 млн доларів США (в оригіналі - посилання), куди увійдуть 288 ракет АІМ-7 для засобів ППО;
- Німеччина — пакет на 600 млн євро (в оригіналі - посилання), включно з додатковим пусковими установки ЗРК Patriot та ракетами до них, БМП Marder, танками Leopard 1, обладнанням для розмінування, артилерійськими снарядами і снарядами для танків,
- Велика Британія — пакет, куди увійдуть додаткові 70 бойових машин (в оригіналі - посилання) і тисячі боєприпасів для танків Challenger 2;
Австралія — партія з 30 БТР Bushmaster (в оригіналі - посилання);
- Франція пообіцяла вперше надати ЗСУ далекобійні ракети SCALP (в оригіналі - посилання), частина з них ймовірно вже прибули в Україну; угода про збільшення військової допомоги Україні на 170 млн євро;
Норвегія передасть дві установки ЗРК NASAMS (в оригіналі - посилання) і запасні частини до них, а також ще 1000 розвідувальних безпілотників Black Hornet (в оригіналі - посилання);
- Швеція — угода про співпрацю у сфері оборонних закупівель, яка дозволяє здійснювати такі закупівлі безпосередньо у шведських підприємств (за словами Олексія Резнікова, «документ відкриває великі можливості як для ЗСУ, так і для шведських компаній, як-от SAAB (компанія, яка спеціалізується на виробництві винищувачів) та інших»);
- Японія — нелетальне обладнання на $30 млн, зокрема системи виявлення безпілотників.
6. Підписано меморандум з 11 країнами про створення коаліції з підготовки українських пілотів на F-16
На саміті НАТО у Вільнюсі міністр оборони України Олексій Резніков підписав з 11 колегами меморандум про створення коаліції з підготовки пілотів винищувачів F-16. Крім України, до коаліції увійшли Велика Британія, Нідерланди, Данія, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія та Швеція.
У меморандумі йдеться, про те, що:
- українські пілоти, техніки та допоміжний персонал візьмуть участь у програмі навчання,
- є можливість включення в програму інших типів винищувачів, а не тільки F-16,
- коаліція готова розглянути інші способи надання Україні повнофункціональних можливостей F-16.
Окремо Резніков подякував Данії та Нідерландам, які показали лідерство в цьому процесі. Лідери цих країн уточнили такі деталі програми:
- навчання розпочнуться в Данії у серпні,
- Румунія розмістить у себе навчальний центр, де Україна та інші країни зможуть продовжити свій шлях у переході на винищувачі четвертого покоління,
- є сподівання, що українські пілоти зможуть завершити навчання за 6−8 місяців, також за цей час підготовку мають пройти інженери і весь необхідний персонал для обслуговування літаків.
7. Володимир Зеленський провів переговори з Джо Байденом — одним з головних опонентів швидкого вступу України в НАТО
На цій зустрічі Зеленський:
- ще раз подякував Джо Байдену, Конгресу та всьому американському народові за потужну допомогу Україні, насамперед військову,
- поінформував Байдена про перебіг бойових дій на передовій, оперативні та стратегічні плани України;
- було обговорено внутрішні процеси в РФ з огляду на нещодавні події (Михайло Подоляк до зустрічі анонсував, що Зеленський говоритиме з Байденом про слабкість Володимира Путіна, майбутню поразку Росії та користь такої поразки для демократичного світу, а також про те, «як має виглядати Росія після поразки» і чому цього не варто боятися);
- обговорив подальшу довгострокову оборонну співпрацю України та США.
Байден зауважив, що Зеленський та українська делегація на саміті НАТО могли відчути, якою великою є підтримка з боку всіх держав-партнерів. «Ви вже зробили великий обсяг роботи, і я знаю, що ви ще багато чого маєте зробити. Я з нетерпінням чекаю того, коли в нас буде зустріч і ми з вами святкуватимемо офіційне членство в НАТО», — зауважив президент США.
8. Туреччина погодилася розблокувати вступ Швеції в НАТО
Одним з найважливіших глобальних підсумків саміту НАТО, вагомим і для України, стало рішення, яке прийняла Туреччина ще до його початку: Реджеп Ердоган погодився розблокувати процес вступу Швеції в НАТО, який блокував понад рік. Тепер парламент Туреччини зможе ратифікувати заявку Швеції на вступ до НАТО, хоча це навряд чи станеться до жовтня 2023 року. Перед цим Швеція передасть Туреччині дорожню карту щодо кроків, які готова здійснити «у сфері боротьби з тероризмом» (раніше Ердоган наполягав на заходах проти курдів, яких прихистила Швеція, та видачі деяких з них в Туреччину). Також Стокгольм підтримає оновлення митної угоди Туреччини з ЄС і безвізовий режим. Заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква розповів, що Зеленський також просив Ердогана розблокувати вступ Швеції під час їхньої зустрічі в Стамбулі напередодні саміту НАТО.
И на закуску - 5 коп. от Хилого.
Главный итог саммита, как по мне - Украина теперь официально, на законодательном уровне застрахована, что Запад не "устанет" от её войны против рашки, и будет полностью обеспечивать наши потребности в безопасности, как минимум, весь 2024-й год. (Что в свете угрозы победы на выборах Трампа - очень существенно)
Отсюда: NV (c) nv.ua/ukr/world/geopolitics/rezultati-samitu-na...
1. Україні більше не потрібно виконувати План дій щодо членства в НАТО
Це одне з головних рішень, зафіксованих у підсумковому комюніке саміту НАТО у Вільнюсі. Альянс визнав, що шлях України до інтеграції в НАТО «вийшов за межі необхідності Плану дій щодо членства» (ПДЧ), про який йшлося з 2008 року. Тож в майбутньому Україна зможе стати членом НАТО без виконання ПДЧ, а після офіційного запрошення до членства в Альянсі. Єнс Столтенберг наголосив, що шлях України в НАТО, таким чином, скоротився з двох кроків до одного, однак голова МЗС України Дмитро Кулеба визнав, що цей шлях «став коротшим, але не став швидшим».
читать дальше2. Альянс бачить Україну в НАТО, але не уточнив ані умов, ані термінів запрошення і вступу
Найбільш суперечливий для України підсумок саміту також закріплено у фінальному комюніке — це фраза про те, що Київ отримає запрошення стати членом НАТО лише тоді, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Що це за умови — Україні поки невідомо, заявив голова МЗС Дмитро Кулеба. «От в цьому і проблема. Тобто коли будуть виконані умови? Що за умови? Ким вони мають бути сформульовані? Які вони? […] Будемо працювати з союзниками для того, щоб воно все не завмерло на місці, а ми рухалися вперед», — зазначив міністр в розмові з Радіо Свобода. Володимир Зеленський дав зрозуміти, що йдеться про час після завершення війни: «Україна буде членом НАТО коли дійсно відповідні будуть умови. Я розумію під цим, що тоді, коли буде безпечно на нашій землі». За підсумками саміту Зеленський також наголосив: «Україну точно запросять в НАТО, і Україна точно стане членом Альянсу. Жодної іншої думки я сьогодні не чув». Генсек НАТО Єнс Столтенберг додав, що мова йде такод про умови, частково закладені в статті 10 у Вашингтонському договорі НАТО. «І звісно члени Альянсу мають оцінити, чи повністю виконані умови», — сказав генсек.
poster
3. Створено Раду Україна-НАТО, в межах саміту відбулося її перше засідання
Це орган, який формально є вищим за рівнем, ніж Комісія Україна-НАТО, яка вже існувала до цього. В НАТО бачать Раду Україна-НАТО як «новий спільний орган, у якому союзники та Україна засідають як рівноправні члени для просування політичного діалогу, участі, співробітництва та євроатлантичних прагнень України до членства в НАТО». «Він передбачатиме спільні консультації, ухвалення рішень і дій, а також слугуватиме механізмом кризових консультацій між НАТО та Україною», — йдеться в комюніке саміту. Єнс Столтенберг пояснив, що Рада може збиратися на рівні голів держав, міністрів оборони або голів МЗС, при цьому Україна бере участь у ній на рівних з іншими країнами НАТО. Володимир Зеленський заявив, що Рада має стати «інструментом інтеграції, а не просто партнерства». Прем'єр-міністр Естонія Кая Каллас зазначила, що орган також діятиме за аналогію до 4-ї статті Статуту НАТО, яка передбачає можливість скликання кризових консультацій за ініціативою будь-якої з країн Альянсу, у цьому випадку — на потребу України.
4. Країни G7 задекларували обіцянку про майбутні гарантії безпеки Україні в рамковій угоді-декларації
Лідери країн Великої сімки (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) погодили декларацію про гарантії безпеки для України. Долучитися до неї згодом зможе будь-яка країна. Таку готовність вже висловили країни Північної Європи — Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Підписанти визнали «стратегічною метою» створення такої «вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів», яка була б здатна «захистити себе та стримати майбутню агресію».
Країни G7 також пообіцяли пізніше оформити з Україною конкретні двосторонні довгострокові зобов’язання і домовленості у сфері безпеки, які будуть юридично оформлені і спрямовані на три основних напрямки:
1) Забезпечення стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому.
2) Зміцнення економічної стабільності та стійкості України «з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку».
3) Надання технічної та фінансової підтримки для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією.
При цьому перший з цих напрямків, тобто посилення ЗСУ, має включати такі гарантії у двосторонніх угодах:
- допомогу у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності [ЗСУ] з євроатлантичними партнерами;
- підтримку подальшого розвитку оборонно-промислової бази України;
- тренування та навчання українських збройних сил;
- обмін розвідданими та співробітництво;
- підтримку ініціатив з кіберзахисту, безпеки та стійкості, в тому числі для протидії гібридним загрозам.
Також у декларації йдеться про те, що в разі нового майбутнього збройного нападу з боку Росії підписанти негайно проведуть «консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків», а також зобов’язуються «надати Україні швидку та сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку на суші, морі та в повітрі, а також економічну допомогу, накласти на Росію економічні та інші витрати». Також країни G7 зобов’язалися докладати зусиль для притягнення Росії до відповідальності за поточну війну.
Зі свого боку Україна зобов’язується:
- робити «позитивний внесок у безпеку партнерів та посилювати заходи прозорості та підзвітності щодо партнерської допомоги»;
- продовжувати реалізацію реформ (правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління);
- просувати оборонні реформи і модернізацію.
За словами глави ОП Андрія Єрмака, такі гарантії після підписання двосторонніх угод діятимуть до вступу України в НАТО.
5. Україна уклала нові двосторонні оборонні угоди, було оголошено про нові пакети допомоги від низки країн
Серед них:
- Канада — новий пакет допомоги на 400 млн доларів США (в оригіналі - посилання), куди увійдуть 288 ракет АІМ-7 для засобів ППО;
- Німеччина — пакет на 600 млн євро (в оригіналі - посилання), включно з додатковим пусковими установки ЗРК Patriot та ракетами до них, БМП Marder, танками Leopard 1, обладнанням для розмінування, артилерійськими снарядами і снарядами для танків,
- Велика Британія — пакет, куди увійдуть додаткові 70 бойових машин (в оригіналі - посилання) і тисячі боєприпасів для танків Challenger 2;
Австралія — партія з 30 БТР Bushmaster (в оригіналі - посилання);
- Франція пообіцяла вперше надати ЗСУ далекобійні ракети SCALP (в оригіналі - посилання), частина з них ймовірно вже прибули в Україну; угода про збільшення військової допомоги Україні на 170 млн євро;
Норвегія передасть дві установки ЗРК NASAMS (в оригіналі - посилання) і запасні частини до них, а також ще 1000 розвідувальних безпілотників Black Hornet (в оригіналі - посилання);
- Швеція — угода про співпрацю у сфері оборонних закупівель, яка дозволяє здійснювати такі закупівлі безпосередньо у шведських підприємств (за словами Олексія Резнікова, «документ відкриває великі можливості як для ЗСУ, так і для шведських компаній, як-от SAAB (компанія, яка спеціалізується на виробництві винищувачів) та інших»);
- Японія — нелетальне обладнання на $30 млн, зокрема системи виявлення безпілотників.
6. Підписано меморандум з 11 країнами про створення коаліції з підготовки українських пілотів на F-16
На саміті НАТО у Вільнюсі міністр оборони України Олексій Резніков підписав з 11 колегами меморандум про створення коаліції з підготовки пілотів винищувачів F-16. Крім України, до коаліції увійшли Велика Британія, Нідерланди, Данія, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія та Швеція.
У меморандумі йдеться, про те, що:
- українські пілоти, техніки та допоміжний персонал візьмуть участь у програмі навчання,
- є можливість включення в програму інших типів винищувачів, а не тільки F-16,
- коаліція готова розглянути інші способи надання Україні повнофункціональних можливостей F-16.
Окремо Резніков подякував Данії та Нідерландам, які показали лідерство в цьому процесі. Лідери цих країн уточнили такі деталі програми:
- навчання розпочнуться в Данії у серпні,
- Румунія розмістить у себе навчальний центр, де Україна та інші країни зможуть продовжити свій шлях у переході на винищувачі четвертого покоління,
- є сподівання, що українські пілоти зможуть завершити навчання за 6−8 місяців, також за цей час підготовку мають пройти інженери і весь необхідний персонал для обслуговування літаків.
7. Володимир Зеленський провів переговори з Джо Байденом — одним з головних опонентів швидкого вступу України в НАТО
На цій зустрічі Зеленський:
- ще раз подякував Джо Байдену, Конгресу та всьому американському народові за потужну допомогу Україні, насамперед військову,
- поінформував Байдена про перебіг бойових дій на передовій, оперативні та стратегічні плани України;
- було обговорено внутрішні процеси в РФ з огляду на нещодавні події (Михайло Подоляк до зустрічі анонсував, що Зеленський говоритиме з Байденом про слабкість Володимира Путіна, майбутню поразку Росії та користь такої поразки для демократичного світу, а також про те, «як має виглядати Росія після поразки» і чому цього не варто боятися);
- обговорив подальшу довгострокову оборонну співпрацю України та США.
Байден зауважив, що Зеленський та українська делегація на саміті НАТО могли відчути, якою великою є підтримка з боку всіх держав-партнерів. «Ви вже зробили великий обсяг роботи, і я знаю, що ви ще багато чого маєте зробити. Я з нетерпінням чекаю того, коли в нас буде зустріч і ми з вами святкуватимемо офіційне членство в НАТО», — зауважив президент США.
8. Туреччина погодилася розблокувати вступ Швеції в НАТО
Одним з найважливіших глобальних підсумків саміту НАТО, вагомим і для України, стало рішення, яке прийняла Туреччина ще до його початку: Реджеп Ердоган погодився розблокувати процес вступу Швеції в НАТО, який блокував понад рік. Тепер парламент Туреччини зможе ратифікувати заявку Швеції на вступ до НАТО, хоча це навряд чи станеться до жовтня 2023 року. Перед цим Швеція передасть Туреччині дорожню карту щодо кроків, які готова здійснити «у сфері боротьби з тероризмом» (раніше Ердоган наполягав на заходах проти курдів, яких прихистила Швеція, та видачі деяких з них в Туреччину). Також Стокгольм підтримає оновлення митної угоди Туреччини з ЄС і безвізовий режим. Заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква розповів, що Зеленський також просив Ердогана розблокувати вступ Швеції під час їхньої зустрічі в Стамбулі напередодні саміту НАТО.
И на закуску - 5 коп. от Хилого.
Главный итог саммита, как по мне - Украина теперь официально, на законодательном уровне застрахована, что Запад не "устанет" от её войны против рашки, и будет полностью обеспечивать наши потребности в безопасности, как минимум, весь 2024-й год. (Что в свете угрозы победы на выборах Трампа - очень существенно)
@темы: Война, Шаг вперёд, Для памяти, Друзья, Позитив