Наши - молодцы!

[Hily]

Наши - молодцы!

Воюя по методичкам Второй мировой, рашисты и их прихвостни мыслят исключительно категориями "котлов". Помню, ещё в 2014-м, когда только возродившиеся из пепла ВСУ начали на равных сражаться с боевиками коллаборантов, в ОРДЛОвских пабликах активно подсчитывали потенциальные зоны окружения украинских военных. Выкладывали карты, на которых они эти свои любимые "котлы" насчитывали десятками! Не вру. Тупо обводили овалами все наши армейские группировки (непрерывной линии фронта тогда, практически не было), считая, по-видимому, любую территорию, где нет украинских военных, по умолчанию зоной "русского мира")))

Вот и сейчас, во время полномасштабного вторжения, эти чудики спят и видят, как они возьмут в двойное, в тройное "кольцо" все украинские подразделения, воюющие на востоке. Не понимая, что предсказуемость противника в разы снижает его боевой потенциал. Тем более - в современной, динамичной войне.

Ко мне в дневник через две недели после вторжения припёрся один из самых оголтелых дайриковских ватников и, жадно глотая слюни, вещал, что не сегодня-завтра они отрежут целиком Донецкую и Луганскую области по линии Гуляйполе - Изюм, окружив тем самым наиболее боеспособные части украинских военных:

вторник, 08 марта 2022 в 12:16

Пишет Рыцарь Северного Заката:

Hily,
...
Откройте карту бывшей Украины. Посмотрите, где находится Изюм и Гуляйполе. И прикиньте, как скоро начнут варить украинских нацистов в донбасском котле.
...

С тех пор прошло четыре месяца "блицкрига"... До Гуляйполя они так и не дошли. Изюм захватили - с энной попытки, фактически, стерев город с лица земли (ибо по-другому не умеют). Понеся при этом колоссальные потери.

Собственно, нанесение врагу максимального урона при минимальных потерях со своей стороны, прекрасно зная все его планы и стремления - и стало основной тактикой ВСУ. Которую они реализовали на отлично. Играя на грани фола... Не знаю как кто, а я боялся ужасно, что, пусть не третье, не второе, но хотя бы первое, или даже половинное кольцо рашистам всё-таки удастся организовать. Не надо быть крутым военным спецом, чтобы, глядя на ещё недавнюю карту боевых действий, понять, насколько реальной была угроза окружения для наших военных, особенно - зная про численное и огневое превосходство врага по некоторым направлениям в три-пять раз:

(кликабельно)

И лишь когда ВСУ филигранно выполнили задачу и без потерь вышли из Северодонецка, а потом - из Лисичанска, бобёр выдохнул...
При этом один только штурм Северодонецка длился 7 недель! Сколько рашистких туш и Z-техники угробили за это время наши бойцы - историки когда-нибудь подсчитают. Но уже понятно, что главную задачу - вымотать противника до предела - они выполнили. Молодцы!

И на сегодня форма линии фронта выглядит уже не столь угрожающе:

(кликабельно)

@темы: Война, Из первых рук, Мой личный террариум, Для памяти, Позитив

Comments

[**Kirill]

А самое тупик, они ещё и цели ударов объявляют чуть ли не на уровне министерства войны. И штурмуют в лоб. И показывают что им важно взять этот райцентр. И реально долбятся месяцами.
Смех, сквозь слезы.
А в этой войне время на нашей стороне. Вон, с Змеиного сваливать пришлось роняя тапки.

[Ab61rvalg]

Если коротко, без многабукаф:
Мы героически бежали, а наголову разбитый враг трусливо наступал.(С)

[Hily]

(Уже думал - не дождусь)))

Ab61rvalg
Ну, допустим, "бежали" как-то не очень вяжется с "7 недель сдерживали в разы превосходящие силы противника, собранные в единый кулак со всех фронтов".

А вот "разбитый враг" - ближе к истине. Ибо в эрэфии уже зеков по тюрьмам агитируют - не могут наскрести, кого б ещё кинуть в топку...

[**Kirill]

Hily, мне вот интересно, придет ли осознание к русскому народу что они натворили и как тогда мудачье подобное Ab61rvalgу запоет.
Правда, надеюсь, я уже у вас буду)

[Hily]

**Kirill
и как тогда мудачье подобное Ab61rvalgу запоет
Или "мы ничего не знали, нас обманывали!", или "а что мы могли поделать?" - вариантов не так много. Но, не удивлюсь, если придумают другую, более дивную отговорку.

Но что не вызывает ни малейшего сомнения - "мы были причастны, нам не искупить вины, дети и внуки тоже будут за нас каяться" - однозначно не их вариант.

[**Kirill]

Hily, каяться и рвут на свете волосы в основ те, кто и до войны выступали и против хуйла и против Крыма. Что недоработали. Не могли, не вышли и так далее. И искупать готовы некоторые.

[5TOMAS]

Hily, **Kirill, даже если они и покаются — цена этому покаянию будет собачий кал. В соответствии с православными традициями, они придерживаются нехитрой максимы: «Не согрешишь — не покаешься; не покаешься — не спасешься». И даже реальные добрые дела не искупят их бесконечной вины — какое, в самом деле, может быть искупление, если к нему относятся, как к пене: вот, мол, я пару добрых дел сделаю, очищу себя и пойду дальше грешить...

[5TOMAS]

Ибо в эрэфии уже зеков по тюрьмам агитируют

Hily, только у них не очень-то выходит — по тюрьмам распространяют воровской прогон, согласно которому зеки, согласившиеся участвовать в «спецоперации», будут переводиться в касту «опущенных». Единственная их надежда — это новые граждане росии из числа населения оккупированных территорий. Подозреваю, что именно с их утилизацией и связан план «Б» пуйла.

[**Kirill]

5TOMAS, да кто там на оккупированных территориях то остался, особенно имеющий боевой опыт и готовый воевать за Мордор? Мне кажется легенда городская это. )

[Hily]

Потому украинские власти настойчиво рекомендуют людям уезжать с оккупированных территорий. Хоть как. Хоть - через РФ.

[5TOMAS]

кто там на оккупированных территориях то остался, особенно имеющий боевой опыт и готовый воевать за Мордор?

**Kirill, а от них и не потребуют воевать. От них потребуют сдохнуть.

[**Kirill]

5TOMAS, сдожнуть то это дорого. Вооружить надо, доставить надо, держать заградотряды надо. И прочее)

[Hily]

**Kirill
В этот раз соглашусь с 5TOMAS. Для них это почти ничего не стоит. Вон было видео (потом, может, найду) - целое подразделение из студентов из ДНР в плен сдались. Их не обучили, не одели, почти не кормили и дали автоматы, которые проржавели так, что в руках рассыпались.
Зато когда таких гонят вперёд, ВСУ вынуждены в них стрелять, раскрывать свои позиции. А те, что сзади - в относительной безопасности. Обученные, вооруженные. Вот их берегут, на них экономят потери реально.

[**Kirill]

Может быть.
Хотя вот даже опыт студентов показывает что в плен они сдаются быстро, если могут.

[Hily]

Случай не единичный, конечно, но - увы! - далеко не массовый. Когда тебе в спину смотрят стволы, и ни разу не ржавые, сильно в плен не побегаешь.

[Hily]

Ab61rvalg
Специально для тех, кто не знает, как на самом деле выглядит "героически бежали":

[Hily]

Ab61rvalg
Вот ещё тут простыми словами, понятными даже ватникам, рассказывается, как героически бежали и что при этом бросали (

спойлер

спойлер: одних только новейших танков Т90 - более 60 штук) великие воины второй армии мира, когда наголову разбитый враг трусливо наступал.

3:47

[Ab61rvalg]

Hily, а как дела сейчас в Суханово, под Херсоном, вы не в курсе?

[Hily]

Ab61rvalg
Достоверной информации пока нет. Возможно - разведка боем, в результате которой армия РФ НЕ бежала, и НЕ бросила свою технику. Но тот факт, что собиравшаяся взять Киев за два дня армия преподносит удержание линии фронта как огромную победу - прекрасен!

А заявленный как трофейный аж один (прописью: один !) украинский танк (что, возможно, и не соответствует действительности) доводит до оргазма всю роспропаганду!

Один - это ж намного круче, чем 60 танков! Как тут поспоришь...


UPD: По поводу Суханово - таки был фейк. Уж очень хочется бедненьким рашистам, чтобы украинские военные "беспорядочно бежали".

[Hily]

Дмитро Томчук:
Розповім вам, що бачить на землі своїми очима наш екіпаж панішеру, який рухається нині разом з силами ЗСУ у ході нашого контрнаступу.

Звичайна грунтова дорога між ланами. Узбіччя суцільно уставлені спаленою та розтрощеною російською технікою - танки, бетери, мотолиги. Далі був блокпост, означений двома двохсотлітровими бочками, пофарбованими у жовтий. За бочками ті, хто охороняв блокпост. Вони лежать на дорозі. Це навіть не трупи, а просто суміш камуфляжного лахміття та шматків м'яса. замість голів, животів, ніг - просто кривавий фарш. В одного можна помітити розкритого рота, але вище нічого немає - усе знесене начисто. Їх на той момент ніхто не збирає та не ховає, до того ж , майже нема що ховати. На дорозі стоїть покинутий непошкоджений російський джип.

Збоку від дороги, у посадці, покинуті позиції росіян. Вони виглядають,як наші звалища чи смітинки. Чи, вірніше - як бомжатники. Зім'яті целофанові пакети, величезна кількість розкиданого зимового одягу, двадцятилитрова бочка від офісного кулера, але з написом "Терек", зробленим маркером. Усе змішане з уламками дерев, які колись були посадкою, а тепер перетворилися на тріски.

Покинуті серед поля стародавні радянські мотолиги, цілі, неушкоджені. В одній на броні виставлені ящики з патронами, на іншій встановлено скорострільну гармату. Між деревами усюди розкидана російська форма. Хлопці кажуть:
- Ну от, ще вчора ми тут літали, а сьогодні ці підари вже гніють.

Панішер не працює близько до лінії фронту. Зазвичай він летить далеко у тил ворога, та там робіть, що треба. Й ця репліка показує темпи нашого контрнаступу - "Вчора тут літали" означає, що вчора це на кілька десятків кілометрів було в тилу ворога. А тепер там йде по землі ЗСУ. Вам не кажуть у новинах, але контрнаступ триває, та просувається з гарною швидкістю.

У одному місці чомусь звалена чимала купа російського армійського взуття. Серед нього можна помітити й пару українських "таланів". Зелена трава вкрита яскравим жовтим листям, все залито теплим сонячним світлом. Усюди розкидана не тільки одежа, а у великій кількості спорядження та амуніція. У одному місці валяється зміст кількох витрушених радянських військових аптечок. Під деревами покинуті перекручені спальники. Усюди розкидані пластикові пляшки - з водою чи порожні, та велика кількість пакунків з продуктами - пусті перемішані з повними. Трохи далі просто на землі стоять картонні ящики, повні російських консервів, а поряд з ними - цілісінькі трилітрові бутильки з консервацією. Розкидані кухонні клейонки та білі мішки від будівельного сміття.

Далі починаються намети. Це зігнуті у формі літери Л іржаві залізні прути, прив'язані до вбитих у землю гілок дерев. На каркас накинуті або кухонні клейонки, або шторки для ванних, або поліетиленові скатертини. Всередині наметів - каремати. Інколи можна помітити подушки з наволочками, вкрадені з найближчих селянських хат. Трохи далі біля намету валяються кілька повних магазинів від ак-47, над ними на кущі урочисто висить кепка з нашивкою російського триколора та літери Z.

За наметами лежить рожевий дитячій велосипед, на кермі в нього рожевий дівчинковий шолом. Для дитини десь років шести. Наш побратим каже:

- Ну нахуя вам дитячі веліки, дебіли ви кончені. Нахуй вони вам потрібні? Це ж у місцевих позабирали. Зйобувалися так, що покидали усе.

Далі лежать кілька старих велосипедів "Україна" та старий насос від "москвича". За ними викопані окопи, за окопами - дорога повз лани. Знову намети, але замість караматів - теплі вовняні ковдри з найближчого села. Поряд з ними - рюкзак парамедика з розкиданими медикаментами. Усюди, де є кущі, всередині кущів викопані якісь нори на одну людину. Поряд з ними вже навіть не намет - просто на траві ватна перина, над якою просто на гілки кущів накинута шторка ванни. Через те, що шторки однакові, робимо висновок, що у селі поряд був розграбований господарський магазин.
Гумові капці. Зубна паста колгейт. Жіночий дезодорант Fa. Синя пачка прокладок. Поряд - армійський рюкзак. На гілці поряд висить зимовий бушлат. Розкидані пластикові пакети. У одному місці між деревами натягнута камуфляжна тканина, під нею - військовий спальник та військовий каремат. Але на них чомусь складена велика купа зрубаних гілок дерев.
Наш розвідник каже:
- Сука підари, оце ваше життя. Оце йобане ваше життя. Сука в гнидниках оцих живіть, йобана гнидота.

Далі - червоний пропановий балон, ящики з консервами та їжею, пляшки з водою. Стоїть навіть чавунна сковорідка з дерев'яною ручкою. На дереві висить кухонний рушник та порцелянова кружка з написом "Ты не ты когда без бороды". Поряд - не докопані до кінця окопи та розпочатий, але не завершений бліндаж. На його дні - порожні цигаркові пачки. Покидали навіть лопати.

Далі стоїть неушкоджений військовий урал з повним баком, й наші хлопці підігнали свого джипа та перелили усю соляру з уралу до баку джипа.
¬- Отак треба заправляться, - коментує наш товариш , - хороший заправник, повний бак. Заправляємось! Слава Україні!
А далі вони зайшли у село, та завернули до найближчого будинку. Біля паркану - спалений БТР. Усе подвір'я повністю завалено сміттям, лежать декілька розібраних велосипедів. Те х саме й у хаті - все розтрощене та усюди купи сміття, як на звалище. Та страшний сморід, як від бомжів.

Потім пішли селом. Лише одна цитата від нашого розвідника, дивлячись на село, він сказав:
- Йобаний руський мир усюди. Жодної хати нема цілої. Жодної.
Й це було село, у якому довгий час жили росіяни.

Посеред дороги стоїть згорілий т-80. Його гармата розвернута у бік лісосмуги. Далі - артилериські позиції. Коментує наш побратим:
- Позиція зі снарядами до Д-20. Каски згоріли, я так розумію, що їхні хазяї також. А от покинута Д-20. Покинули гармату, буде вона лупити по ворогах. Вона у повній бойовій готовності, трошки її посекло, праву лапу, а так вона повністю готова.

Далі - російський "піон" від якого залишився лише ствол гармати та кілька гусеничних катків. нічого іншого, навіть броні, не залишилося.

Й такі картини, як побачили наші хлопці, сьогодні можна спостерігати у багатьох місцях. Росіяни кидають усе та тікають. Хто намагається чинити опір - перетворюється на попіл разом з технікою.

Контрнаступ триває.