СамоцитатаНарешті сформулював сам для себеНарешті сформулював сам для себе
В мене є теорія, що міфи про рай та пекло мають цілком фізичне походження. Людина, яка все життя поводилася неправильно, не за моральними принципами, закінчує свій шлях в муках. І остання мить життя, повна докорів совісті, жаху та нелюбові, розтягується для неї в нескінченність. А добрі люди, що жили в злагоді з оточуючими та з собою, навпаки, відходять з відчуттям блаженства. Яке стає для них також вічним. Бо не зміниться вже ніколи...
@темы:
Хилый - пророк,
Жизненное,
Философия,
Я
Добрі, лагідні люди помирають дуже довго і відчувають велику біль.
Ті, до кого відсутні будь-які симпатії і визивають огиду, чомусь помирають практично миттєво.
Як і що було, коли релігії лише формувалися, навряд чи ми колись достеменно дізнаємося.
Наука взагали, та медиціна зокрема, багато що змінили в житті людини. Наприклад, формула "Бог дав - бог забрав" нині вже не працює.
Дякую, звичайно.
Але це лише наукова гипотеза, не більше. Припущення.
З іншого боку, ми дійсно, ніколи не дізнаємось, що відчувала людина саме в ОСТАННЮ мить, в ту, яка розтягнеться у вічність. Може ті, хто помирають дуже довго і відчувають велику біль, як раз на останок, позбуваючись нарешті цього болю, отримують ту саму - райську насолоду. І - навпаки.