18.06.2017 в 22:34
Пишет
Макси_Лана:
...
Лагідна українізація. Маю свою методу. Я вкрадчивий такий бандерівець. Люблю свою країну, мову. Але я хитрий, що капєц! Коли потрапляю у російськомовне середовище, читать дальшенамагаюся змінювати його на україномовне неявно, але невідворотньо :-)
Я не вимагаю українське меню. Не вимагаю касирів у супермаркетах розмовляти зі мною виключно українською. Такі методи видаються мені сумнівними. Це більше схоже на спробу принизити людей і вони на таку українізацію реагують відповідно – завжди скандал і хай.
Замість цього, в російськомовному середовищі я вмикаю режим максимальної няшності. Я дякую касирам, бажаю офіціантам доброго дня, питаю таксистів, як їхнє життя. Звичайно, все це чистою українською. І, ви не повірите, але цілком російськомовні громадяни дякують щирою українською.
Вчора спілкувався з лікаркою у поліклініці і вона просила: ой, поговорітє со мной єщьо! Я так люблю українську, но, к сожаленію, совсєм нє могу говоріть!
Що мені робити з такими людьми? Бикувати і доводити цій жіночці, що вона 50 років живе в Україні і має знати мову, чи просто посміхнутися і поговорити з нею українською, щоб нам обом стало приємно?
Що лікар, навіть суворі пролетарі Дніпра, знаходять у собі сили витиснути із своїх серйозних обличч усмішку, якщо спілкуватися українською не демонстративно, а з повагою.
А найголовніше, вони надовго запам’ятають, що українська – мова порядних, приємних, ввічливих людей. І, як ви думаєте, будуть ставитися до української мови і всього українського наші російськомовні громадяни?
...
URL записи
@темы:
Языки,
Майдан,
дневники,
Шаг вперёд,
Философия
-
-
20.06.2017 в 23:20-
-
20.06.2017 в 23:33И ведь работает!