Ты заходи, если что...
Подія №2
Сьогодні знов був присутній на заході, де був і Залужний. Мав можливість трохи більше дізнатися про цю людину. Враження вже не такі емоційні, щоправда. А висновків, власне, два.
По-перше, минулого разу я навіть трохи закомплексував))) Бо коли людина, яка є чи не найбільш досвідченою в своїй справі, раптом демонструє розуміння і в твоїй галузі, спілкується майже на рівних, стає якось не по собі))) Проте зараз ситуація була дещо інша. Він виступав в ролі схожій на студента перед професорами, що приймають іспит. Та й тема доповіді була більш вузька - на чому я краще розуміюся. Відповідно, я міг спостерігати, де він почувається впевненіше, а де міг би сформулюватися краще. Власне, не відкрию військову таємницю, якщо скажу, що він збирається захищати докторську дисертацію, поки є відносно вільний час (принаймні поки він не завантажений важливими справами по самі вуха)) При цьому той факт, що захищатиметься він в науково-дослідному інституті Академії наук (ступень доктора філософії отримав в установі, підпорядкованій Міністерству освіти), де, якщо чесно, і якість підготовки краща, й вимоги до здобувачів повище будуть, свідчить, що людина не шукає легких шляхів. Не занижує собі планку. (А головний прикол у тому, що його наукового консультанта я знаю особисто. Не те, щоб прям друзяки-друзяки. Але формально маю підстави стверджувати, що знайомий з нашим легендарним главкомом через одне рукостискання)))))
По-друге. Якщо раніше заяви, що Залужний типу складає конкуренцію Зеленському на президентську посаду, я вважав гидкими чутками та проявами параної нашого "нелоха", то зараз навіть не сумніваюся, що Федорович, хоч і не оголошував офіційно, але насправді дійсно налаштований на серйозну політичну активність. Хоча б тому, що, говорючі про революційний, перехідний характер сучасної війни "...поки ще сьогодні вона вимагає снарядів, гармат і дещо танків, але вже завтра нам потрібне буде зовсім інше...", він висловлювався в тому сенсі, що деякі важливі проблеми можуть бути вирішені тільки системно, "на рівні державної політики":
- Якби Опенгеймер або академік Курчатов займались всім тим, чим займаються наші зараз фахівці в гаражах - складали б з деталей щось неможливе, не було б ніякої ні атомної бомби, ні атомної енергетики.
Тобто, ледь не прямим текстом натякає, мовляв, я розуміюся на чутливих для країни питаннях на найвищому рівні, знаю що потрібно робити, а головне - як саме. "Інакше нас знищать". Вже не здивуюся, якщо ідею направити його послом до західної країни висунули не зеленовладці, а він сам. Бо це надасть йому і політичних балів, і цінних знайомств.
Сьогодні знов був присутній на заході, де був і Залужний. Мав можливість трохи більше дізнатися про цю людину. Враження вже не такі емоційні, щоправда. А висновків, власне, два.
По-перше, минулого разу я навіть трохи закомплексував))) Бо коли людина, яка є чи не найбільш досвідченою в своїй справі, раптом демонструє розуміння і в твоїй галузі, спілкується майже на рівних, стає якось не по собі))) Проте зараз ситуація була дещо інша. Він виступав в ролі схожій на студента перед професорами, що приймають іспит. Та й тема доповіді була більш вузька - на чому я краще розуміюся. Відповідно, я міг спостерігати, де він почувається впевненіше, а де міг би сформулюватися краще. Власне, не відкрию військову таємницю, якщо скажу, що він збирається захищати докторську дисертацію, поки є відносно вільний час (принаймні поки він не завантажений важливими справами по самі вуха)) При цьому той факт, що захищатиметься він в науково-дослідному інституті Академії наук (ступень доктора філософії отримав в установі, підпорядкованій Міністерству освіти), де, якщо чесно, і якість підготовки краща, й вимоги до здобувачів повище будуть, свідчить, що людина не шукає легких шляхів. Не занижує собі планку. (А головний прикол у тому, що його наукового консультанта я знаю особисто. Не те, щоб прям друзяки-друзяки. Але формально маю підстави стверджувати, що знайомий з нашим легендарним главкомом через одне рукостискання)))))
По-друге. Якщо раніше заяви, що Залужний типу складає конкуренцію Зеленському на президентську посаду, я вважав гидкими чутками та проявами параної нашого "нелоха", то зараз навіть не сумніваюся, що Федорович, хоч і не оголошував офіційно, але насправді дійсно налаштований на серйозну політичну активність. Хоча б тому, що, говорючі про революційний, перехідний характер сучасної війни "...поки ще сьогодні вона вимагає снарядів, гармат і дещо танків, але вже завтра нам потрібне буде зовсім інше...", він висловлювався в тому сенсі, що деякі важливі проблеми можуть бути вирішені тільки системно, "на рівні державної політики":
- Якби Опенгеймер або академік Курчатов займались всім тим, чим займаються наші зараз фахівці в гаражах - складали б з деталей щось неможливе, не було б ніякої ні атомної бомби, ні атомної енергетики.
Тобто, ледь не прямим текстом натякає, мовляв, я розуміюся на чутливих для країни питаннях на найвищому рівні, знаю що потрібно робити, а головне - як саме. "Інакше нас знищать". Вже не здивуюся, якщо ідею направити його послом до західної країни висунули не зеленовладці, а він сам. Бо це надасть йому і політичних балів, і цінних знайомств.
Им даже в голову не пришло, что ворованное, естественно, никто обслуживать не будет... Что немытые потом делали с заумными железками - я не в курсе. Но этот случай - кремлёвский карлик таки прав - очень в духе мародёрской политики СССР в оккупированной Германии. В 
Как в метро! Турникет на входе. С платформы в вагон - на одном уровне - через маленькую щель в полу. Футуристический дизайн. Двери раздвигаются. И никаких пробок. А вишенкой - кондиционер в салоне! Фигасе, киевляне с жиру бесятся)))
